Згромадження Сестер Третього Регулярного Чину Святого Франциска з Асізі, Служебниць Убогих (Zgromadzenie Sióstr Trzeciego Zakonu Regularnego św. Franciszka z Asyżu Posługujących Ubogim), т. зв. сестри альбертинки (siostry albertynki), було засноване святим Братом Альбертом (św. Brat Albert – Адам Хмєльовський, Adam Chmielowski) у Кракові 1891 року.
Харизма цього згромадження – допомога найбільш потребуючим: убогим, бездомним, хворим, людям похилого віку, самотнім – у дусі милосердної любові згідно з гаслом святого Брата Альберта: «Бути добрим, як хліб».
Сестри альбертинки працюють у будинках опіки, їдальнях для потребуючих, притулках, лікарнях, світлицях і парафіях. Вони служать не лише матеріальною допомогою, а й своєю присутністю, молитвою та духовною підтримкою.
У своєму закладі в Аргентині, у Мартін Коронадо (Martín Coronado) поблизу Буенос-Айреса, сестри особливо дбають про літніх і хворих людей, надаючи їм щоденну опіку та створюючи атмосферу домашнього затишку. Центр був створений з думкою про польських емігрантів похилого віку, які не мають родини. У закладі, який ведуть сестри, вони можуть відчути себе як удома. І дотепер при прийомі до цього будинку пріоритет мають саме поляки.
Ця зустріч із Марією в Мартін Коронадо (Martín Coronado) особливо запала в серця мешканців. Це був день, повний зворушень – літні люди, дехто з яких насилу рухався, інші – у тиші й немочі – вдивлялися в Ікону Ченстоховської Матері Божої з невимовною ніжністю.
Одна з літніх жінок, тримаючи в руках розарій, прошепотіла:– Вона прийшла по мене. Я більше не сама!
У цьому погляді Матері, так добре знаному з Ясної Гори (Jasna Góra), багато хто відкрив надію – що навіть наприкінці їхнього життя Марія не забуває про своїх дітей. Ця зустріч стала справжнім Навіданням і великим даром благодаті.
с. Моніка Ходовєц (s. Monika Chodowiec), альбертинка